Результати візиту української делегації до Європарламенту Україна та ЄС: які можливості отримують сторони?

Новини

11-12 жовтня відбувся візит української делегації до Брюселлю. У рамках візиту  пройшли зустрічі з депутатами Європейського парламенту, членами Європейської комісії.  У роботі делегації взяли участь 40 осіб, а саме народні депутати України Юрій Одарчеко та Сергій Тарута, представники державних та приватних підприємств різних галузей, Володимир Блохін («Імперіал Тобако Юкрейн»), Людмила Розум  (ВК «Укрнафтобуріння»), Юлія Сергеєва (адвокат, ГО «Прозорий вибір»), Ірина Копаниця (соціальні проекти та менторство), Огарков Євгеній (адвокат, ВГО «Всеукраїнське об`єднання правників»), Ганна Свириденко (депутат Київської міської ради), Тимур Чмерук (керуючий партнер «Base capital management») та інші.

11 жовтня у стінах Європейського парламенту відбувся круглий стіл «Європейська перспектива України» за участю депутатів Європейського парламенту – Джулії Уорд (Julie Ward) (Велика Британія); Річарда Чарнескі (Richard Charneski) (Польща), Хосе Мануеля Фернандеса (Jose Manuel Fernandes)  (Португалія). В рамках круглого столу обговорювали: українcькі перспективи в Європейському Союзі, сучасні політичні тенденції в Україні та ЄС, проблеми та перспективи взаємодії влади, бізнесу та громадськості в Україні, права людини та свобода слова – фундаментальна цінність для України та Євросоюзу.

За словами євродепутата Хосе Мануеля Фернандеса, Україна та Європа можуть вирішити багато спільних проблем. «ЄС повинен переглянути все, що він може зробити для України, проте мене цікавить ще й те, що  Україна могла б зробити для ЄС. Безумовно, Україна є дуже потрібною для Європи, адже  вона поділяє ті ж самі європейські цінності. Таким чином, разом ми можемо вирішити проблему енергетичної самодостатності, про яку згадували раніше. Потрібно лише не забувати про різні проекти, які допоможуть нам стати більш енергетично незалежними.»

У своєму виступі Юрій Одарченко, народний депутат України від «Батьківщини», зазначив, що сьогоднішня ситуація в країні нагадує «план Моргентау» після закінчення Другої світової війни. Насправді ж, Україні необхідний своєрідний «план Маршалла», аби разом зі спільними зусиллями з ЄС відновити економіку України та дійсно інтегрувати її у спільний європейський простір.

Народний депутат України, лідер партії «Основа», Сергій Тарута з’явив, що перед Україною стоять дуже серйозні виклики: війна, економічне падіння і велика міграція. За цих умов, необхідне бачення майбутнього країни. «2 роки тому я висунув ідею розробки стратегії розвитку країни. За півтора року ми створили Доктрину “Україна 2030”. Ми обговорили отриманий інтелектуальний продукт у десятках університетів України, у Бундестазі та на багатьох інших найважливіших світових майданчиках».

Представники українського бізнесу та громадськості наголошували на важливості ролі європейських інститутів у розбудові сучасної моделі взаємодії бізнесу та влади та суспільства.  Тимур Чмерук, парнер компанії «Base Capital», висловив упевненість в тому, що інтелектуальні та підприємницькі кадри України здатні ефективно співпрацювати з депутатами та виконавчою владою над вирішенням проблем будь-якої галузі. Але, в той же час, ця робота була б набагато продуктивнішою, якщо буде підтримка європейських структур, зокрема, Європейського парламенту».

12 жовтня, за підтримки SIC Group, Української асоціації професіоналів в сфері GR та лобізму та Міжнародної GR aсоціації, у Press club Brussels відбулась Міжнародна GR-Конференція. Спікерами виступили досвідчені GR фахівці, політики та медіа-експерти, такі як Джон Франк (віце-президент, спеціаліст з GR за вектором ЄС у Microsoft), Франк Швальба Хот (засновник Партії Зелених в Німеччині та екс-депутат Європарламенту), Катерина Одарченко (президент Української асоціації GR професіоналів та лобістів (UAGRPL)), Іоана Супрантанеу (Спів-Голова CitiBank з питань GR в ЄС), Джеремі Роллісон (відповідальний за зв’язки з урядом (GR) в Microsoft ЄС), Олексій Мусатов (виконавчий директор Національної ліги транспортного бізнесу, експерт з e-Government в ODC IWG), Теодора Марінська (керівник з GR в рамках Європейської комісії з питань туризму), Костас Россоглоу (керівник з питань GR в ЄС при «Yelp») та Сільві Попá (помічник директора «Celgene» з питань GR та ведення державної політики в ЄС). В ході дискусій учасники мали можливість обговорити виклики GR, адвокації та ефективні механізми взаємодії з владою. Також, питаннями до обговорення стали сучасні інструменти реалізації GR, а саме технології Big Data, блокчейну, хмарні технології та інші. В європейському аспекті важливим залишається процес імплементації стратегій GR у сфері туризму, взаємозв’язок з державними установами ЄС з питань охорони здоров’я та адвокація регіонального розвитку.

Президент Української асоціації професіоналів в сфері GR та лобізму, Катерина Одарченко, також відзначила зростаючу тенденцію щодо ролі технологій у галузі публічної адвокації та лоббізму. Використання таких дослідницьких напрямів, як мікротаргетинг, нейромаркетинг, BigData, – стають звичними для ведення ефективної діяльності спеціаліста з GR. Але ці технології, у той же час, ставлять перед професіоналами і безліч нових питань. Зокрема, питання про етичні межі доступу до персональної та особистої інформації, про прозорість використання таких технологій. Сучасні урядові комунікації ставлять і все більш жорсткі вимоги до рівня професійної підготовки співробітників. На жаль, у країнах Східного партнерства, на даний момент, ще не створено системи професійної підготовки співробітників у сфері лобізму та публічної адвокації. Катерина Одарченко наголосила на визначній ролі спільної роботи українських та європейських спеціалістів у створенні подібної системи професійної підготовки. Цікавим, зокрема, стало й зауваження Одарченко про те, що її досвід у пострадянських державах, де звикли до вирішення питань із залученням корупційної складової, а не шляхом цивілізованих комунікацій, свідчить про те, що розвивати коректний лобізм досить складно у подібному регіоні. Необхідно не просто змінити розуміння людей, але і їх цілісне уявлення про картину соціального світу, і, навіть більше того, подекуди менталітет та традиції, які складалися століттями, доведеться піддати значній критиці і відійти від тих соціальних патернів, що склалися у суспільстві крізь покоління.

 

 

 

Post a comment