Інституціоналізація лобізму – вимога часу

Новини

7 липня 2018 року в Каневі відбувся Міжнародний гуманітарно-економічний форум «Ukrainian ID», який об’єднав представників української еліти та відомих закордонних спікерів, таким чином, ставши одним з найпотужніших у Східній Європі. Ініціатор форуму Наталія Заболотна переконана, що Канів може стати «українським Давосом», адже де як не в «місці сили українського народу» повинна відбуватись дискусія про важливе – про майбутнє України та світу.   Тематика заходу в основному була зосереджена на питаннях взаємозв’язку економіки та людського капіталу, що, на думку організаторів Форуму, є однією з найнагальніших проблем українського суспільства.

В межах Форуму відбувся круглий стіл на тему «Діалог бізнесу, влади та суспільства – гра з трьома переможцями». На зустрічі були присутні члени Української асоціації професіоналів в сфері GR і лобізму, а також чимало інших відвідувачів Форуму, зацікавлених питаннями лобіювання в Україні. Спікерами заходу виступили Катерина Одарченко, Денис Гурак, Альона Шкрум, Яніна Волосна, Анастасія Зернова, Тимур Чмерук, Сніжана Єгорова, Юлія Павленко, Яніна Волосна, Віталій Повх, Дмитро Разумков, Юлія Сергєєва, Надія Копаниця та інші.

Зустріч відкрила  та модерувала Голова Правління Асоціації Катерина Одарченко. «Обговорення питань інституціоналізації цивілізованого лобіювання в Україні є наразі надзичайно важливим. Це – необхідний крок на шляху до налагодження прозорої та відкритої комунікації між бізнесом та владою» – зазначила вона. Його наявність – це маркер для міжнародних і транснаціональних гравців, який свідчить про те, що їхні прохання будуть почуті, а інтереси – задоволені, наскільки це можливо.

В ході вільної дискусії були зачіплені теми, пов’язані, насамперед, з перспективами розвитку цивілізованого лобізму в Україні, причому як у законодавчо-інституційному вимірі, так і у сфері громадської думки та громадянського суспільства. В результаті обговорення спікери прийшли до спільного висновку, що лобіювання все ще недостатньо позитивно сприймається в українському суспільстві, причому ця ситуація спостерігається на різних прошарках соціуму з тих чи інших причин. Якщо говорити про представників державної влади, то було відзначено, що вони все ще не розглядають GR як ефективний механізм комунікації з бізнесом, продовжуючи  натомість використовувати старі методи, які, таким чином, формують дисбаланс в представленні інтересів українського бізнесу та спричиняють нестабільність в загальнонаціональних економічних процесах. Відсутність чітких та усталених правил, за словами голови «Base Capital Management» Тимура Чмерука, суттєво ускладнює налагодження співпраці з іноземними інвесторами і, відповідно, стримує вливання іноземних коштів в економіку України. Лобізм насправді може бути впливовим інструментом  для просування інтересів бізнесу і нещодавне прийняття закону про податок на виведений капітал тому підтвердження. Більше того, на думку відомої телеведучої Сніжани Єгорової, впровадження практик лобізму допоможе бізнесу компенсувати недоліки державної інституційної системи, яка в окремих сферах взагалі не докладає зусиль для розвитку економіки: яскравим прикладом може слугувати ситуація з відсутністю Міністерства легкої промисловості, яке повинно було б стати органом, що репрезентував би інтереси підприємців цієї галузі.

Народний депутат, член комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Альона Шкрум зазначила що, народні депутати, в свою чергу, також не бачать доцільності у інституціоналізації лобізму, оскільки, на їхнє переконання, «це знівелює суть їхньої роботи», яка нібито і полягає у подібній репрезентації. Відповідно, шанси на те, що найближчим часом вдасться прийняти у Верховній Раді законопроект № 5161 «Про публічну адвокацію» малі.

Що стосується широких верств суспільства, то тут спостерігається певна позитивна динаміка, проте її все ще недостатньо, лобізм продовжує сприйматись у негативній конотації, оскільки у масовій свідомості він асоціюється насамперед з інструментами та механізмами просування фінансово-промисловими групами власних інтересів у політичній сфері, корупцією тощо. Таке викривлення слугує основою для багаточисленних маніпуляцій на тему лобіювання.

Основною причиною такого становища, на думку учасників  дискусії є не що інше, як нестача знання, що, в першу чергу, є наслідком дефіциту коректної інформації про лобізм та інструменти його реалізації на різних рівнях суспільної взаємодії. Яскравим підтвердженням цього став виступ засновниці Школи технологій залучення Надії Копаниці, в якому вона розповіла про власний досвід залучення представників сільської місцевості задовольняти свої колективні інтереси шляхом використання лобістських інструментів та отримання грантів. На її думку, відсутність необхідного багажу знань про GR є фундаментальною перешкодою на шляху розвитку українського суспільства та лобізму в Україні. Подібні міркування висловила і експерт від ЄС при МЗС по секторальній політиці та комунікації Анна Варава, яка розповіла про свій подібний досвід, проте вже в галузі культури. Задля того, аби певним чином вирішити цю ситуацію, Катерина Одарченко висловила думку про те, що потрібно навчати суспільство лобіюванню та практикам громадського залучення ще з шкільного віку.

На додачу до цього, учасниками круглого столу порушилося питання взаємодії бізнесу та мас-медіа в процесі лобіювання. Як зазначила керівниця маркетингового відділу та PR Медіа Холдингу «Вєсті Україна» Юлія Павленко, переважно така співпраця не є безкоштовною; вона, відповідно до ринкової моделі взаємодії, вимагає певних фінансових ресурсів, проте в окремих випадках медіа готові йти на добровільну співпрацю, в першу чергу, задля отримання репутаційних дивідендів та у разі, коли подібні погляди відбивають соціальні переконання редакції. В усякому разі пропонований контент повинен бути медійним та цікавим, особливо якщо це стосується важливого органу – тоді з більшою вірогідністю ЗМІ висвітлюватимуть їхню роботу безкоштовно – наголосив екс-очільник «Укроборонпрому» Денис Турак. Катерина Одарченко підкреслила, що мас-медіа відіграють наразі фундаментальну роль в процесі популяризації цивілізованого лобізму в Україні. Зрештою, люди є головним ресурсом країни і цивілізований лобізм як не можна найкраще відповідає цьому постулату.

 

Post a comment