Адвокація та лобізм – запит суспільства

Презентація соціологічного дослідження на тему «Адвокація і Лобізм – запит суспільства»

14 грудня о 16:00 год у Верховній Раді України відбулась презентація соціологічного дослідження на тему: «Адвокація і Лобізм – запит суспільства». Міжнародна компанія SIC GROUP, спільно з Research & Branding Group, провела презентацію дослідження на тему: «Адвокація і Лобізм – запит суспільства», в рамках чергової зустрічі членів Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів.

Розпочала захід Катерина Одарченко, партнер компанії SIC Group Ukraine, засновник Української Асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів (UAGRPL), яка розповіла про важливість цивілізованої комунікації між владою та бізнесом для держави загалом.  І саме Українська Асоціація Професіоналів у сфері GR і Лобістів намагається донести суспільству через медіа проекти важливість прозорої, відкритої лобістської діяльності для держави. Катерина Одарченко відмітила, що в Асоціації є певні досягнення в цьому напрямку, а Законопроект 5661 «Про публічну адвокацію» вже поданий до Верховної Ради. Даний законопроект є консенсусним, адже серед ініціаторів проекту Закону депутати з різних політичних партій.

Кукіна Зінаїда, як член Української Асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів розповіла про поточну роботу та успіхи Асоціації. Зазначивши, що для розуміння поглядів суспільства щодо практик адвокації, вперше в Україні було проведено соціологічне дослідження щодо розуміння форм діалогу між громадськістю, бізнесом та владою. В рамках дослідження, були дані відповіді на питання: чи є українців розуміння, що таке лобізм та адвокація? як ставиться суспільство до лобізму? чи потрібна в Україні легалізація та регламентація лобістської діяльності? та багато інших питань, які мають практичну користь як для публічних політиків та практиків адвокації, так і для перспективного ринку GR-послуг.

На ці та інші запитання, дав відповідь Олексій Ляшенко – аналітик компаніїї Research &Branding Group, який розповів, що за результатами дослідження, загалом, відношення українців до практики реалізації інтересів різних груп громадян через вплив на органи влади залежить від ситуації (50% опитаних). Розподіл тих, хто ставиться загалом позитивно чи негативно майже однаковий і складає меншість (13% та 14% відповідно). Майже кожному четвертому з опитаних було важко визначитися з відповіддю (23%).

Запитання щодо розуміння самих понять «лобізм» і «адвокації» є проблемним. Дві третини українців не розуміють що означають ці поняття і лише кожний десятий впевнений, що розуміє про що йдеться. Загалом, поняття «адвокація» викликає більш позитивні асоціації, ніж «лобізм». «Адвокація» у 12% викликає переважно позитивні асоціації, у 7% – переважно негативні та у 41% опитаних – нейтральні. Тоді як «лобізм» – у 4% викликає переважно позитивні асоціації, при цьому у 20% – переважно негативні та у 36% – нейтральні. Окрім того, 27% відповіли, що «лобізм» – це легалізований вид корупції чи корупція як така, 43% відсотка взагалі не змогли віднести себе до того чи іншого розуміння. Але все ж таки, 30% погодились, що це діалог і цивілізований засіб впливу на владу.

 

На думку українців, лобістська діяльність найбільш поширена в сферах політики (56%) та економіки (39%). Далі, зі значним відставанням, йдуть: зовнішня політика (14%), правозахисна діяльність (12%) і соціальна сфера (10%). Найчастіше, на думку опитаних, практикують лобістську діяльність діючі представники влади (39% – законодавчої, 37% – виконавчої і 18% – судової).

Лобістська діяльність, у розумінні громадян, передбачає парламентські і експертні методи: складання законопроектів й винесення їх на обговорення в парламент (30%), виступи в профільних комітетах (18%), підготовка аналітичних матеріалів та проведення практичних конференцій (11%). Щодо непарламентських та вуличних методів впливу – психологічний тиск на владу 23% відносять до лобістської діяльності, організацію пропагандистських кампаній в ЗМІ – 20%, мітинги і страйки – 11%. Слід також відзначити значне число респондентів, які відзначили такі специфічні методи як підкуп посадових осіб (17%) та особисті зв’язки з державними діячами (17%).

На думку українців, лобізм та адвокація найбільш поширені в США (10%), Україні (7%), Росії (5%). При цьому кількість згадок про США зростає з 5% на Заході України до 17% опитаних на Сході. Як й у випадку з коректним розумінням поняття лобізму, 30% опитаних підтримує необхідність легалізації і чіткого регламентування діяльності в сфері лобізму, в той час як 22% – протилежної думки. 47% не змогли дати чіткої відповіді. До речі, цікавими є відповіді, наголосив Олексій Ляшенко, коли справа стосується міжнародних відносин: у питанні необхідності системної лобістської діяльності в міжнародному просуванні інтересів України, число прихильників (39%) істотно перевищує число противників (15%).

На завершення, кожен із присутніх міг висловити своє бачення щодо вирішення проблем практики адвокації в України, тож учасники жваво дискутували та обмінювались власними думками.