Девелопмент: чи можливе прозоре лобіювання в Україні?

Публікації

З ініціативи компанії політичних та стратегічних комунікацій “SIC Group” в Україні активно обговорюються питання коректних комунікацій між бізнесом та владою, інструментів GR та адвокації. Тож чи можливе прозоре лобіювання у секторі “Девелопмент” в Україні та, загалом, і в інших галузях ми говорили з експертами GR Форум та спеціалістами галузі.

Сьогодні, коли вся країна стала на шлях стрімкого реформування застарілих механізмів управління та пошуку нових ефективних методів господарювання, актуальним є питання удосконалення вітчизняного законодавства у сфері будівництва.Особливого значення набуває розробка механізму державного регулювання житлової політики, методів безпечного прямого інвестування фізичними особами власного житла, фінансування юридичними особами будівництва житла для власних найманих працівників, визначення головних напрямів та інструментів житлової політики держави, виявлення недоліків і шляхів удосконалення.

Одним із ефективних засобів вирішення житлової проблеми громадян є інвестування ними власних коштів у будівництво багатоквартирних будинків з метою отримання права власності на квартиру та забезпечення власної потреби в сучасному житлі, що відповідає всім існуючим у суспільстві вимогам. Проте багато факторів  несприятливо позначаються на розвиток житлового будівництва. За даними Державної служби статистики України, роботи на великій кількості багатоквартирних житлових об’єктів, тимчасово припинені або законсервовані.

Однією з найбільших помилок в справі державного регулювання будівництва та реконструкції житла слід вважати заборону на дольову участь мешканців країни в забудові. Після афери «Еліта-центру» тодішній Президент України Віктор Ющенко через Парламент провів норму про припинення існування механізму дольової участі фізичних осіб у будівництві та реконструкції житлових будинків. На жаль, це не стало ефективним запобіжником проти нових афер і кількість довгобудів тільки зросла, проте люди були позбавлені механізму будування житла так званим кооперативним методом, що значно здешевлювало вартість житла і полегшувало набуття права власності на нього. Замість повної заборони, необхідно було законодавчо врегулювати які компанії можуть отримувати ліцензію на будівництво методом дольової участі громадян, через встановлення мінімального обсягу обігових коштів підприємства, наявність власної виробничої та будівельної бази, земельної ділянки, техніки, тощо. Зараз сили профільного Комітету Верховної Ради України мають бути спрямовані на розробку методів відновлення механізму дольової участі громадян в будівництві багатоквартирних житлових будинків з обов’язковим гарантуванням учасникам дольової участі в отримання ними житла.

“Прийняти таке рішення свого часу було на руку банківському лобі, насправді якщо відсторонити емоції, то рішення суттєво ускладнює роботу як для іноземних компаній, так і для Українських забудовників, і, звісно процедура малозрозуміла споживачеві. Якщо одного разу обікрали Вашого сусіда, це ж не привід зобов’язувати всіх ставити охорону в квартири. Неповага до процедур, ось, що відрізняє нас від Європи. Якби свого часу до обговорення публічно буди запрошені всі сторони інтересу (банки, девелопери, регулятор), що мали б свої відкриті аргументи, суспільство б не прийняло таке рішення влади.” – прокоментував Тимур Чмерук, партнер компанії Base Capital.

Результатами містобудівної діяльності має бути забезпечення процесів та розвитку населених пунктів та територій забудови відповідно до потреб населення, створення умов зниження адміністративних бар‘єрів на ринку житлового будівництва та адміністративного протекціонізму на ринку.

“Важливою проблемою є й “демонізація” забудовника перед очима громадян. Подивіться сюжети у ЗМІ якщо новобудова найчастіше з “проблемними документами чи на корупційно-нажитій землі. Відтоді ми спостерігаємо цілу індустрію заробітку на псевдо громадських слуханнях, захопленнях об’єктів, безпідставних звинувачень. У сфері девелопменту надзвичайно важлива прозора процедура. Саме розумна регуляція є важливим елементом руху на європейські стандарти будівництва та розумної ринкової ціни для людей” – зазначила Політтехнолог SIC Group Катерина Одарченко в бесіді про соціальну роль забудовників та “міфи”, котрими спекулюють довкола регуляторної політики галузі.

Якщо перейти до позитивної частини нашої публікації то варто зазначити, що стимулювання пропозиції на ринку житла може бути здійснено шляхом реалізації заходів за такими напрямами:

  1. Розробка довгострокових програм відтворення житлового фонду, в тому числі будівництво житла (виділення капітальних субсидій на будівництво). Наявність таких програм, підкріплених фінансуванням з різних джерел, в тому числі бюджетних, буде сприяти розвитку житлової сфери. Реалізація таких програм має бути підкріплена відповідними заходами щодо формування інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури територій, призначених під житлове будівництво.
  2. Забезпечення земельних ділянок, що виносяться на аукціони, комунальною інфраструктурою що необхідна для житлового будівництва, створення умов для залучення кредитних коштів і приватних інвестицій для цих цілей. Для цього необхідним є надання державних гарантій за запозиченнями, а також відшкодування частини витрат на сплату відсотків за кредитами, отриманими в українських кредитних організаціях.
  3. Сприяння впровадженню механізмів проведення комплексної забудови територій, реконструкції та оновлення існуючих кварталів забудови. До їх числа можуть бути віднесені комплексні забудови територій передмість великих населених пунктів, а також квартали в історичному центрі міста з високим ступенем фізичного зносу житлового фонду, території, що вивільняються після виведення промислових підприємств за межі міста, житлові квартали забудови будинками перших масових серій. Здійснення такої забудови дозволяє створювати однорідне міське середовище, комплексно підходити до забезпечення територій необхідною інженерною та соціально-побутовою інфраструктурою, а також до питань з благоустрою створюваних або реконструйованих кварталів. Основними цілями формування механізму розвитку ринку житлового будівництва міської нерухомості є: подолання спаду в обсягах будівництва житла та збільшення обсягів будівництва житла за рахунок коштів населення. Подібний підхід оптимізує структуру та обсяги інвестиційних витрат, а також дозволить зосередити відповідальність за реалізацію проекту в рамках обмеженого числа учасників проекту.
  4. Стимулювання розвитку прогресивних форм і технологій житлового будівництва, модернізації та оновлення обладнання для підвищення ефективності будівництва та виробництва будівельних матеріалів, а також впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій. Застосування сучасних технологій сприятиме розвитку житлового будівництва за рахунок зниження собівартості і скорочення термінів виконання будівельно-монтажних робіт. Здійснення цих заходів може здійснюватися шляхом надання податкових пільг підприємствам, які впроваджують нові зберігаючі технології.

Крім вищеназваних основних заходів можна виділити такі заходи, як: формування системи територіального планування, створення умов для розробки правил землекористування і забудови, містобудівної документації для житлового будівництва.

Підсумовуючи можна сказати, що у цілому, підвищення ефективності управління розвитком ринку житлового будівництва вимагає створення такої системи організації інвестиційно-будівельної діяльності, при якій були б чітко розмежовані функції держави і ринкові механізми; відносини власності і механізми містобудівного регулювання; інтереси, місце і роль забудовників та інвесторів; відносини забудовників з владою і з підприємствами-монополістами. Таким чином, весь комплекс заходів щодо вдосконалення механізму державного управління розвитком ринку житлового будівництва можна підрозділити на дві групи: заходи щодо стимулювання попиту і заходи щодо стимулювання пропозиції на ринку житла.

Post a comment