Аналітика законопроекту № 2431 від адвоката та правозахисника Сергія Клєця

Новини, Публікації

Аналітика законопроекту № 2431 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від Сергія Клєця – одного з членів правління Української асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів, правозахисника, адвоката, керуючого партнера юридичної компанії Questa Group.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» – в частині вимог до виробництва коньяку України

– передбачити вимогу використання в розмірі обов’язкової частки спирту коньячного вітчизняного походження (частка збільшується поступово, починаючи з 20% з 01.01.2020 до 85% з 01.01.2027); – зменшити вимогу мінімальної витримки з трьох до двох років.

Додатково пропонується доповнити підстави для анулювання ліцензії – випадком встановлення рішенням суду факту недодержання вимог використання вітчизняних коньячних спиртів при виробництві коньяку та випадком встановлення рішенням суду факту виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією без дотримання повного технологічного циклу. При цьому передбачається також, що анулювання ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією тягне автоматичне анулювання ліцензій на виробництво інших спиртів.

Додатково пропонується встановити штрафи до суб’єктів господарювання за недотримання вимоги про використання такої обов’язкової частки – 200% вартості виробленої продукції але не менше 15 000 грн.

Передбачається, що вказані вимоги після 2027 року збережуться для продукту, який за назвою змінить коньяк.

Разом з цим у Законі України «Про виноград і виноградне вино» пропонується:

Замість поділу на коньяки України ординарні, марочні і колекційні встановити поділ на ординарні і марочні (колекційні передбачити як окремий клас марочних коньяків).

Вилучити вказівку на можливість використання спиртів українського або неукраїнського походження без будь-яких обмежень щодо часток.

Доповнити закон статтею «Коньяк України» з класифікацією, встановленням вимог щодо частки вітчизняних спиртів коньячних (аналогічно вимогам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»), визначення вимог до спиртів коньячних вітчизняного походження (із 100% вітчизняної сировини). Встановлення вимоги до виробників ординарного коньяку щороку закладати на витримку вітчизняні спирти в кількості, необхідній для дотримання вимог щодо частки вітчизняних спиртів. Встановлення вимоги витримки спиртів коньячних для марочних коньяків за місцем виробництва марочних коньяків.

Передбачається, що вказані вимоги після 2027 року збережуться для продукту, який за назвою змінить коньяк.

Обґрунтування від автора законопроекту:

  • 1. Необхідність підтримки вітчизняних виробників винограду.
  • 2. Усунення обману покупців, оскільки на даний час продукт, який називається «коньяк України» (і з такою назвою споживачами сприймається як продукт, виготовлений в Україні з української сировини) насправді часто складається з виключно імпортних коньячних спиртів.

Технічні зауваження/питання:

    • 1. Назва законопроекту не відображає достатньо його зміст (в Україні і так достатньо законів із назвами на зразок «Про внесення змін до деяких законів»). По суті ж закон вузькоспеціалізований – про застосування коньячних спиртів вітчизняного виробництва.
    • 2. Законопроект містить два розділи ІІ, тобто, у проекті є:

Розділ І – про зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»;

Розділ ІІ – про зміни до Закону України «Про виноград і виноградне вино»;

Розділ ІІ – Прикінцеві положення.

Технічно правильно було б у Розділі І передбачити зміни до законів, а Розділом ІІ – порядок набрання чинності, зобов’язання органів виконавчої влади привести у відповідність до цих змін свої акти та ін.

  • 3. В розділі І законопроекту слід стандартизувати найменування продукту – «коньяк України» (відповідно до визначення п. 39 ст. 1 Закону України «Про виноград і виноградне вино»), що, крім того, відповідає й логіці, викладеній у пояснювальній записці до законопроекту. Справа в тому, що наряду з терміном «коньяк України», який вживається в обох змінюваних законах як цілісний термін, допущено найменування цього ж продукту як просто «коньяк», що дозволяє використовувати цю неточність як підставу для спекуляцій.
  • 4. Пропонована норма про виробництво із застосуванням часток вітчизняного коньячного спирту з 01.01.2020 (100 % – для марочних і 20% – для ординарних) потребує змін, оскільки законопроект явно буде прийнятий та опублікований пізніше. З урахуванням норми ст. 58 Конституції України (принцип не зворотності дії закону у часі) – норма завідомо нечинна. Тут же зауважимо також, про доцільність встановлення перехідного періоду до початку застосування вимог про частки, оскільки в разі надто моментального вступу в дію цих вимог – виникне ситуація моментального зупинення розливу заводами, які не мають запасу таких спиртів. При цьому, відповідно до п. 3 розділу ІІ законопроекту коньячним спиртом вітчизняного походження з дня набрання чинності законом не вважається спирт в т.ч. який вже закладений, але який не на 100% з вітчизняної сировини (в т.ч., наприклад, з купажованої сировини, тобто, спирт коньячний з 99% українського винограду і на 1% з імпортного – не вважатиметься спиртом вітчизняного походження, і його частка повністю не враховуватиметься при виготовленні з нього коньяку). Будь-які зміни в законодавчих вимогах до технології виробництва повинні враховувати тривалість виробничого циклу.
  • 5. Слід зазначити, що встановлення додаткової тяжкості санкції за порушення вимог щодо часток спиртів або за порушення технології виготовлення коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією шляхом заборони звернення за отриманням ліцензії (навіть не видачі, а самого лише звернення за такою видачею) протягом трьох років після такого анулювання – є явно непропорційним та надмірним, враховуючи, що за інші порушення (в т.ч. за фальсифікацію) при виробництві алкогольних напоїв такого обмеження – не встановлено. Так само невиправданим є встановлення додаткової санкції у вигляді автоматичного анулювання (поряд з ліцензією на виробництво коньяку і напоїв за коньячною технологією) також і ліцензії на виробництво й спиртів (коньячного, плодового, зернового дистиляту). Вкупі з викладеним у пункті вище – це може означати фактичне масове знищення виробників, які не встигнуть зупинити розлив в разі набрання чинності такими вимогами без перехідного періоду.
  • 6. Зауважимо, що технічно формулювання в п. 2 розділу І законопроекту «після спливу 36 поточних місяців, наступних за місяцем такого анулювання» потребує уточнення. Пропонується слово «поточних» виключити, таким чином, останнім днем строку буде останнє число відповідного місяця третього року дії встановленої заборони.
  • 7. Суворість законів компенсується їх невиконанням. В законопроекті відсутній механізм та порядок визначення частки спиртів за походженням в коньяках України.

По суті:

    • 1. В цілому ідея встановлення співвідношення спиртів за походженням суперечить статті 34 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, відповідно до якої «Сторона надає національний режим товарам іншої Сторони відповідно до статті III Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі ГАТТ-1994), яка включена до цієї Угоди та є її невід’ємною частиною». В свою чергу ст. ІІІ ГАТТ-1994 «Національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання» визначає, що «Жодна сторона не повинна встановлювати чи застосовувати будь-які правила внутрішнього кількісного регулювання щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, які вимагають, прямо чи опосередковано, що будь-яка певна кількість або частка будь-якого товару, який є предметом регулювання, повинна постачатися із вітчизняних джерел.».
    • 2. Перехідний період для застосування до продукту, виробленого в Україні найменування «коньяк» спливає у 2025 році. До того часу новопосаджені виноградники (декларована мета законопроекту) не досягнуть достатньо продуктивного віку, тобто, саме такий результат точно не буде досягнуто. Натомість результатом стане збільшення фальсифікації коньячних спиртів.

Тому найбільш доцільнішим було б введення та регламентація відповідного продукту з місцевим географічним найменуванням з визначенням походження, на який би не розповсюджувались вказані обмеження (як на окремий продукт з географічним найменуванням).

Іншим заходом (більш широкого характеру), було б встановлення вимог до змісту інформації на

Заявлена мета підтримки виноградарства не вичерпується виключно питанням виробництва коньячних спиртів, має оцінюватись в комплексі з іншими способами використання та переробки винограду.

Одна з причин низького попиту на коньячні спирти вітчизняного виробництва навіть на внутрішньому ринку – низька якість (через відсутність контролю, введення якого законопроект не передбачає) при низькій ціні, одна з причин якої – фальсифікація коньячних спиртів (наприклад, додавання до натурального виноградного матеріалу великої кількості цукру з подальшою дистиляцією та видачею отриманого спирту за коньячний).

    • Аналогічною є ситуація з українськими винами.

Доцільним було б впровадження системи контролю виробництва і переробки аналогічної до тої, до якої вдаються для підтримки своїх виноградарів європейські країни – контроль, який включає моніторинг кількісних показників починаючи від виноградника і закінчуючи розливом. Такі заходи мають метою запобігання значному використанню в виноробстві сторонніх продуктів, які фактично нівелюють роль власне винограду у виготовленні кінцевого продукту, що робить виноград в Україні незатребуваним продуктом, оскільки кількість виробленого вина в такій ситуації майже не залежить від кількості вирощеного і придбаного винограду.

Наряду з цим, з метою дотримання прав споживача, наряду з введенням контролю за виробництвом вина має забезпечуватись для споживача інформація про продукт. Продукт, виготовлений з порушенням технології без застосування в належній кількості винограду – не повинен мати назву «вино» або «коньяк», хоча може іменуватись «напій винний» або «напій коньячний».

Такі заходи зумовлять використання у виноробстві саме винограду, що напряму створить попит на продукцію виноградарства та підвищить рівень українського виноробства, і через усунення фальсифікаторів створить здорову конкурентну обстановку на ринку, створить робочі місця як у виноградарстві так і у виноробстві.