Асоціація внесла свої поправки до законопроєкту про лобізм в Україні

Новини

Після zoom зустрічі 9 серпня 2021 робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань антикорупційної політики щодо роботи над законопроєктом «Про прозорість лобіювання в Україні» Українська асоціація професіоналів у сфері GR і лобістів надіслала свої письмові пропозиції до Комітету ВРУ.

 

На думку асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів цілями законопроекту має бути розвиток демократії шляхом встановлення та законодавчого врегулювання інституту лобізму, що забезпечуватиме прозорість, публічність, доступність взаємодії професійної та громадської спільноти та органів державної влади і місцевого самоврядування. Коментарі та пропозиції подаємо з розділенням на змістові розділи.

 

Назва та терміни

  • Назва законопроекту невлучна, оскільки в нас ще немає Закону «Про лобіювання», тому немає необхідності якісної деталізації («прозорість») неіснуючого процесу. Більш вдалою назвою Проєкту Закону видається «Про лобіювання».
  • Проєкт Закону перевантажений другорядними і несуттєвими поняттями (як от «методи лобіювання», що взагалі зайве), в той час, як сама концепція лобіювання в ньому не розкрита. Для звичайного громадянина, і навіть для юриста, після прочитання проєкту не зрозуміло, в чому суть процесу лобіювання в Україні.
  • Необхідно зазначити основну мету закону, яка полягає у встановленні правових та організаційних засад здійснення лобістської діяльності в Україні.
  • Законопроект має містити основні терміни та їх визначення, зокрема, такі як «суб`єкт лобіювання», «лобіювання» «предмет лобістської діяльності», «об`єкти лобістської діяльності», «суб`єкти лобістської діяльності», «договір про надання послуг з лобіювання», «лобістський контакт», «замовник послуг з лобіювання», «послуги з лобіювання» «лобістське самоврядування», та ін.
  • Додати основні засади лобістської діяльності (відкритість та прозорість, публічність, добровільність, доброчесність, справедливість, верховенство права, пріоритет суспільних інтересів).
  • У статті 1 Проєкту Закону не чітко визначені поняття «суб’єкт лобіювання» і  «організація з лобіювання», вони накладаються одне на одне (порушені закони логіки щодо визначення від загального до окремого та невдала законотворча техніка). Так, не зрозуміло, яке поняття є ширшим, а яке деталізує його, адже фізична особа одночасно відноситься і до «суб’єкта лобіювання» і до «організації з лобіювання». 
  • Крім того, аналізуючи пункти 5 і 9 статті 1 Проєкту Закону вбачається, що фізична особа повинна бути включена до Реєстру прозорості лобіювання, а інші організації з лобіювання – ні.
  • Пропонується виключити поняття «організація з лобіювання» як суперечливе і ввести лише поняття «суб’єкт лобіювання», якому дати чітке визначення і прописати, хто може бути суб’єктом лобіювання (фізична особа і юридична особа, виключивши з переліку ГО – див. далі обґрунтування) і за яких умов (критерії «входу в професію»). 

 

Суб’єкти лобістської діяльності

  • Чітко прописати вимоги до суб`єктів лобістської діяльності: юридичні особи приватного права з прозорою структурою власності та бенефіціарним власником, який відповідає вимогам до лобістів встановлених цим Законом, громадські об`єднання або профільні асоціації, що мають статус юридичної особи, за умови їх реєстрації у єдиному державному реєстрі суб`єктів лобістської  діяльності в установленому цим Законом порядку; лобіст – фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність є громадянином України, який постійно проживає на території України не менше останніх 10 років, володіє державною мовою, має повну вищу освіту та не має обмежень встановлених цим Законом.
  • Обмеження та заборони: суб`єктом лобістської діяльності не може бути особа, яка є та була державним службовцем чи посадовою особою органу законодавчої, виконавчої та судової влади – крім випадків коли з дня звільнення чи припинення повноважень минуло два роки; суб’єктом лобістської діяльності не може бути, фізична особа, визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною; яка має не зняту або не погашену судимість у встановленому законом порядку та інше; засновниками та учасниками юридичної особи суб’єкта лобістської  діяльності не можуть бути: фізична особа іноземець, або особа без громадянства, яка є державним службовцем або посадовою особою суб’єкта владних повноважень.
  • права та обов`язки суб`єктів лобістської діяльності: має право – в усній чи письмовій формі звертатися до органів державної влади, отримувати від органів державної влади проєкти нормативно-правових актів, всі матеріали до таких проєктів, матеріали до офіційних слухань, засідань, їх порядок денний; готувати та подавати органам державної влади проєкти нормативно-правових актів, аналітичні висновки до законопроектів та інше; проводити публічні заходи для обговорення тих чи інших проєктів законів; брати участь у відкритих засіданнях, зустрічатися з посадовими та виборними особами органів законодавчої, виконавчої влади, місцевого самоврядування, безперешкодний доступ до приміщень таких органів та на відкритті засідання; суб`єкт лобістської діяльності зобов`язаний дотримуватися вимог законодавства, розкривати вчасно достовірну інформацію у відповідності до цього Закону та інше.
  • лобістське самоврядування – створення єдиної асоціації суб`єктів лобістської діяльності, яка є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує суб`єктів лобістської діяльності України з метою забезпечення реалізації завдань лобістського самоврядування. 
  • обов`язкове звітування (суб`єкт лобістської діяльності оприлюднює відомості про укладені договори про надання послуг з лобіювання протягом строку встановленого цим Законом, а також всі дії, заходи та застосовані форми при здійсненні лобістської діяльності, витрати на здійснення лобістської діяльності, доходи від здійснення лобістської діяльності та їх джерел отримання, про замовників послуг з лобіювання).
  • механізм контролю над суб`єктами лобіювання діяльності та відповідальність за незаконні протиправні дії.
  • створення та ведення Єдиного реєстру суб`єктів лобістської діяльності, що покладається на Асоціацію суб`єктів лобістської діяльності створеної у відповідності до цього Закону.
  • обов`язкова реєстрація суб`єктів лобістської діяльності: виключно зареєстровані особи мають право займатися лобістською діяльністю;
  • Стаття 11 – методи лобіювання – в ній немає змісту, її потрібно виключити. Яка кому різниця, якими методами діє лобіст? Він повинен діяти в межах закону і все. Описані методи дуже загальні і вони «ні про що».
  • Стаття 12 в частині прав суб’єкта лобіювання «мертва», якщо не прописати кореспондуючі обов’язки органів влади (об’єктів лобіювання), які повинні гарантувати реалізацію цих прав. Інакше будуть лобісти «вхожі» в певні кабінети, а будуть такі, що будуть лише писати листи, які ніхто не буде читати.

 

Предмет лобіювання 

  • Потрібно більш чітко прописати поняття «предмет лобіювання» та його ключові ознаки (що лобісту потрібно вказувати, описуючи предмет лобіювання), аби суспільству та іншим представникам бізнесу (крім замовника лобіювання), котрі можуть бути конкурентами замовника лобіювання і мають право знати, що ініціюється на певному ринку, було зрозуміло, в чому полягає економічна, соціальна або інша вигода як для замовника лобіювання, так і для бізнесу, суспільства, держави. А саме: предмет лобіювання – закони та інші нормативно-правові акти органів законодавчої, виконавчої влади, місцевого самоврядування  в межах наданих їм повноважень.

 

Об’єкт лобіювання

  • об`єкти лобіювання – нормотворча діяльність органів законодавчої та виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах наданих їм повноважень.
  • віднесення лобістської діяльності до комерційної, яка є оплачуваною та публічною, за виключенням громадських об`єднань та профільних асоціацій, які є суб`єктами лобістської діяльності у відповідності до цього Закону.
  • обов’язок звітування органів законодавчої, виконавчої влади та місцевого самоврядування, діяльність якого була об’єктом лобіювання  про лобістський контакт.

 

В законопроекті варто звернути увагу на ключові аспекти:

  • Суб`єктом лобіювання повинні бути як фізична особа та фізична особа-підприємець, так і юридична особа, а також громадські організації, якщо обмежити їх участь в лобіювання це  призведе до порушення права вже діючих організацій та асоціацій.
  • Уповноваженим органом в розумінні законопроекту не може бути НАЗК в зв`язку з тим що напрямки його діяльності, функції та повноваження мають інші цілі та мету, які встановленні Законом України «Про запобігання корупції» та нормативно-правовими актами.
  • Участь НАЗК має бути лише встановлена вже чинними нормативно – правовими актами, що  регулюють запобігання корупції.
  • На думку асоціації контроль та ведення реєстру суб`єктів лобіювання має бути покладено на асоціацію суб`єктів лобіювання (саморегулівна організація)  або Міністерство юстиції України.
  • Законопроект містить посилання «та інші договори» «договори на представництво», на думку асоціації має бути виключно один договір – договір про надання послуг з лобіювання, в іншому випадку користуючись відсутністю в законопроекті вимог до інших договорів, в ті інші договори будуть вносити умови, які суперечитимуть законопроекту та відомості (інформація) в таких договорах не будуть вноситися до реєстру та публічно висвітлюватися.
  • Доступ до реєстру прозорості лобіювання в частині внесення відомостей та змін визначених законопроектом має бути виключно у суб`єктів лобіювання та у встановлених випадках у Уповноваженого органу. 
  • Доступ до інформації та відомостей, що містяться в реєстрі має бути у всіх осіб.
  • Внесення відомостей та змін до реєстру має бути безкоштовним. Варто розглянути варіант оплати лише за внесення (включення) особи до реєстру лобістів для отримання нею статусу суб`єкта лобіювання. 

Українська асоціація професіоналів у сфері GR і лобістів об’єднує корпоративних професіоналів та профільні організації, що практикують у сфері Government Relations, Public Affairs, Public Advocacy з метою представництва інтересів бізнесу в діалозі з органами влади. Очевидно, що найактуальнішою на сьогодні залишається взаємодія саме з Верховною Радою, яка уповноважена приймати загальнообов’язкові нормативно-правові акти, що регулюють діяльність, у тому числі і бізнесу.

Члени Українська асоціація професіоналів у сфері GR і лобістів є учасниками розробки низки галузевих законопроектів, у сфері надання соціальних послуг, правоохоронній діяльності, IT сфері, медіації, охороні здоров’я, інвестиції, тощо.

Асоціація активно підтримує курс розвитку лобізму в України. Члени Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів є експертами в різних галузях, та неодноразово проявляли свою експертність та кваліфікацію у законопроектуванні.